Замість електропідстанцій — мінні дороги: історія водія з Рівненщини на псевдо «Фаза»
Сергій на псевдо «Фаза» родом із Вараша на Рівненщині. До повномасштабної війни він працював у міських електромережах, обслуговував електропідстанції, тому й позивний отримав невипадково.
Його історію сьогодні, 7 липня, розповіли на офіційній сторінці підрозділу у Facebook.
Сергій родом із міста Вараш, що на Рівненщині. Саме цивільна професія згодом визначила його військовий позивний.
«Настав час — і я пішов служити», — сказав Сергій про своє рішення мобілізуватися.
Кермо, дорога та постійна відповідальність
У підрозділі «Фаза» став водієм. Для цивільних ця робота може здатися буденною, проте на фронті це щоденний ризик, постійна відповідальність за життя побратимів та готовність будь-якої миті вирушити у гарячу точку.
«Їхати доводиться в будь-який час і в будь-якому напрямку, куди скажуть», — розповів військовослужбовець.
Найважчими у роботі водія є рейси в райони, де ворог веде безперервне полювання з повітря. Російські безпілотники чатують на прифронтових дорогах цілодобово.
«Дрони літають постійно. Робота сама по собі не важка, але там щосекунди думаєш про те, як зберегти життя», — поділився Сергій.
Через це навіть негода — затяжний дощ чи шквальний вітер — для водіїв на фронті стає добрим знаком, адже за таких умов ворожа аеророзвідка не може працювати на повну силу.
Побратими як родина та мрія про мир
Удома на Сергія чекає велика родина: дружина, дві доньки, мама та сестри. Проте навіть найріднішим чоловік не розповідає всіх деталей своєї небезпечної служби. Зазначає, що багато хто з близьких навіть не здогадується, де саме він зараз перебуває — воїн просто береже їхній спокій та не хоче, аби вони зайвий раз хвилювалися.
Про свій підрозділ у 104-й бригаді ТрО Сергій говорить так:
«Тут усі допомагають один одному. Ми стали справжньою сім’єю».
Найбільша мрія захисника з Вараша, щоб закінчилася війна, настав мир і можна було без страху обійняти найдорожчих людей.
