Вареники з чорницею та сушена в печі риба – бренд Володимиреччини. Ці страви представлятимуть Рівненщину
Здавна ці страви готують у Володимирецькій громаді. Вони популярні як серед місцевих господинь, так і серед гостей. Кілька днів тому працівники Управління соціально-культурної сфери Володимирецької селищної ради поїхали описати процес їх приготування. Ці страви можуть увійти до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Рівненщини.
Чорниці – лікувальна ягода
Першим пунктом призначення у кулінарній експедиції управлінців стало село Степангород, – давнє поселення, яке раніше мало назву Дубуї. Тут господині Наталія Міхеєва та її колєжанка Оксана Наконечна розповіли про вареники з чорницею, яке полюбляють смакувати як дорослі, так і малеча. Вони показали весь процес приготування.
“У нашому селі чорниці збирають та готують з них страви споконвіку, адже ягода не тільки смачна, а й дуже корисна. Використовують її та листя для лікувальних цілей. Вона покращує зір, допомагає побороти хвороби шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи та інші»,
– розповіла Наталія Міхеєва.
Вареники вибухали в роті!
Господарки готували вареники на пару, щоправда, із заморожених ягід, бо ще сезон збору не почався. Пані Наталія розповіла, як рецепт потрапив до їхньої сім’ї:
«Одного разу, ще в дитинстві, збираючи в лісі чорницю, – до речі, сам процес досить складний, адже в лісі спекотно та й комарі дошкуляють, побачила, як старенька бабуся сіла відпочити та перекусити варениками з ягодами. Мені сподобалися її вареники, які на вигляд були пухкі та апетитні. Попросила поділитись рецептом приготування. Вона з радістю розповіла свої кулінарні таємниці. З того часу використовую її рецепт, який вже перейняли у мене мої діти. Таким чином традиції передаються від покоління до покоління».
Степангородські господині розповіли, що подавати вареники можна з медом, сметаною, чорничним варенням або просто посипати цукром, – хто чим любить.
Після дегустації у працівників управління виник слоган: «скуштуй вареники з чорницею – відчуй вибуховий смак!» Адже коли розкусити вареник, він наче вибухає у роті.
Сушена риба у печі
Далі управлінці поїхали у село Малі Телковичі, яке розташоване на півночі Володимирецької селищної громади. Поруч села протікає повноводна річка Стир, крім того, воно оточене низкою ставків, що сприяє риболовлі та розведенню риби у штучних водоймах.
Тому у Малих Телковичах готують багато оригінальних страв саме з риби.
Приготувати сушену рибу у печі та пояснити процес зголосилася місцева господиня Світлана Новак.
«Сушена риба готується декілька днів: перший день чиститься та ретельно вимивається в декількох водах, потім її треба розплатати, тобто спеціальним чином розрізати та вивернути, вона стає схожа на камбалу. Після цього засолюється. На другий день на деках з сіна, – пращури використовували околот, спеціальні снопи соломи, або очерет, риба вставляється у жар витопленої печі. Ставиться сушитись увечері, а виймається вранці.
Коли риба готується в печі, щоразу виходить інакшою (на смак-авт.), але завжди смачна».
Рибу в Малих Телковичах готують також іншими способами: солять, тушкують, роблять домашній оселедець, тощо.
Борщ без картоплі
У малих Телковичах також готують борщ із сушеної риби та квашеної капусти, але без картоплі, розповіла Світлана Григорівна. Цей факт свідчить про архаїчність страви, адже картопля на Володимиреччині з’явилася лише в кінці ХІХ століття, а мешканці Малих Телкович, вочевидь, за традицією в борщ її не кладуть.
Але це вже інша історія…
