У Рівному показали історії археологів, яких знищила радянська система
Відкрили виставку про українських археологів і науковців, яких переслідувала тоталітарна система. Арешти, розстріли, заслання, заборонені наукові праці та спроби стерти імена дослідників з історії – про це розповідає проєкт «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».
Про це повідомили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.
Відкриття виставки відбулося 14 серпня до Дня археолога. Проєкт підготували Український інститут національної пам’яті, Інститут археології НАН України та Інститут історії України НАН України.
Імена, які намагалися викреслити
Виставка повертає із забуття історії людей, які у ХХ столітті досліджували минуле України, але самі стали жертвами тоталітарного режиму.
Серед героїв проєкту – Микола Макаренко, Іполит Зборовський, Валерія Козловська, Олег Кандиба (Ольжич), Ярослав Пастернак та Борис Мозолевський.
Їхні долі були різними, однак експозицію об’єднує тема тиску державної системи на науку та людей, які нею займалися. Частина дослідників зазнала репресій, заслань та переслідувань, їхні праці забороняли, а імена намагалися вилучити з наукового й суспільного простору.
«Виставка “Наказано не знати…” – це своєрідне повернення із небуття імен та історій тих, хто творив українську археологічну науку у ХХ столітті», – наголосила заступниця директора музею Ольга Морозова.
До презентації онлайн долучилися автори проєкту – кандидатка історичних наук Вікторія Колеснікова, дослідник Сергій Павленко та археолог Артем Борисов. Вони розповіли про долі науковців, які продовжували досліджувати й зберігати історичну правду попри заборони та небезпеку.
Археолог, який десять років очолював експедиції на Рівненщині
Окремою частиною заходу стала зустріч із археологом і музейником Юзефом Нікольченком – цьогорічним лауреатом обласної премії імені Ігоря Свєшнікова.
Дослідник багато років присвятив вивченню археологічної спадщини Волині. У 1971–1981 роках він очолював археологічні експедиції Рівненського краєзнавчого музею.
Юзеф Нікольченко поділився спогадами про польові експедиції та унікальні знахідки, розповів про особливості музейної археології й умови, в яких доводилося працювати дослідникам у радянський період.
Таким чином День археолога у Рівному присвятили не лише знахідкам із далекого минулого, а й долям тих, хто це минуле досліджував – і нерідко платив за свою наукову роботу та переконання надзвичайно високу ціну.
