Йому 27 років, і три з них – у війську. За цей час Роман пройшов Бахмут, піхоту, дрони й службу поруч із батьком в одному підрозділі. Історію бійця на псевдо “Хом’як” сьогодні розповіли на сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ “Горинь”.
Мирне життя варашівця
Роман родом із Вараша. У 2014 році переїхав до Києва, згодом жив в Ірпені – шукав себе, навчався, будував плани.
“Хотілося вибору й майбутнього. Але війна все підкоригувала”, – каже Роман.
За освітою Роман – політолог. Проходив строкову службу, але був списаний за станом здоров’я.
“Ще до повномасштабного вторгнення я мав досвід строкової служби… А через кілька тижнів почалося повномасштабне вторгнення. І ми з моєю дівчиною Олею пішки вийшли з Ірпеня до Києва”, – згадує боєць.
Служба у війську
У Збройні Сили України Роман долучився у лютому 2023 року. Пішов служити у підрозділ, де був батько, але в інший взвод.
Початок служби припав на Бахмут. Там, пригадує воїн, наледве вижив.
“Перші дні були пекельними… Мене підтримували троє побратимів: «Смайлік», «Зевс» і «Грифон». Без них би не витримав”, – розповідає “Хом’як”.
Позивний “Хом’як” дали побратими за його звичку.
“Коли нервую – їм. А нервую – часто”, – пояснює Роман.
Сьогодні Роман – оператор БпЛА.
“Тут усе залежить від тебе. Ти – очі підрозділу”, – певен військовослужбовець.
Дрони стали його справжнім інтересом і професією.
Меседж для молоді
Найважчим у службі називає не фізичну втому, а постійне відчуття, що ти не вдома.
“Хочеться просто на годину додому”, – мріє Роман.
Вдома на Романа чекають мама, батько (який служить поруч) та кохана Оля. Після війни Роман мріє про спокій, дітей, агродрон, поля і мир. Свій головний меседж формулює коротко:
“Читайте й розвивайтесь. Це теж зброя, – констатує боєць. – Порада молодим? Готуйтесь. Війна прийде, хочете ви того чи ні. І якщо вже доведеться – приходьте підготовленими. Знати щось — це шанс. Шанс не бути статистом. Шанс – вижити”.
