«Голка» з Вараша: як травматолог із 19-річним стажем пішла на фронт з перших днів війни
Медикиня Надія з позивним «Голка»з Вараша, що на Рівненщині, яка майже 20 років працювала у травматології, добровільно стала до лав війська з перших днів повномасштабного вторгнення.
Про її історію розповіли у 104 окрема бригада територіальної оборони «Горинь».
У цивільному житті Надія 19 років працювала у травматології. Каже, її досвід став у пригоді одразу після мобілізації.
Рішення піти на фронт жінка ухвалила самостійно та швидко, навіть не повідомивши рідних.
«Попросила чоловіка, щоб підвіз мене до нашої стоматології центральної, а там ТЦК поруч. Він мене завіз, в авто чекав, а я нібито в стоматологію пішла», – згадує Надія, як записалась у добровольці.
Згодом її чоловік також став військовослужбовцем. Нині він уже не служить, адже списаний за віком – йому 60 років. Надія ж планує завершити службу цього року.
За час перебування на фронті медикині довелося бачити чимало — не лише фізичні поранення, а й глибокі психологічні травми військових.
Найважчим випробуванням вона називає евакуацію двох молодих бійців у районі Куп’янська.
«Ми вивозили двох хлопчиків, там контузія була і стрес дуже великий. В них на очах приліт був і розірвало командира», – розповідає вона.
За її словами, хлопцям було близько 20 років.
«На них тяжко було дивитись», – додає медикиня.
Попри пережите, Надія зберігає віру в перемогу та мріє про завершення війни.
«Щоб не було війни, щоб ми розслабились трошки, хоч трошки, а тоді набралися сили і поперли їх з нашої землі», – каже вона.
Після повернення додому жінка планує зробити паузу в професійному житті.
«Планую нічого поки не робити. На роботу не піду, це точно».
