Чому за книги з Корця платять тисячі доларів: таємниці єврейської друкарні

Цього року минає 250 років від заснування єврейської друкарні в Корці – однієї з найперших на історично українських землях. За відносно короткий час тут побачило світ щонайменше 93 книги, а збережені примірники сьогодні вважаються великою рідкістю. Спеціально до Дня книги рівненська дослідниця Богдана Брухлій підготувала для Полісся News матеріал про цю маловідому сторінку історії міста.

Витоки та передумови створення

Друкарня у Корці була заснована у 1776 році. Своїй появі завдячує стольнику Великого князівства Литовського – Юзефу Клеменсу Чарторийському, який всіляко підтримував нові економічні, культурні і господарські ініціативи на підвладних землях.

Релігійний контекст був не менш важливим. Після смерті Ісраеля Баал-Шем-Това, його учні, – рабі Пінхас Шапіро та Великий Магід Дов Бер – обрали Корець та сусіднє містечко Межиріч місцями утвердження і подальшого поширення хасидизму. Відтак, з 1760 року у цьому регіоні більшість євреїв становили вже хасиди. Потреба у масштабуванні нового вчення, а також протистояння з традиціоналістами (міснагдім) і модерністами (маскілім) вимагали пожвавлення видавничого руху.

Також велику роль зіграло релігійне протистояння в Олексинці, яким скористався Чарторийський і запропонував Цві-Гіршу бен Ар’є-Лейб Маргаліоту та його зятю Шмуелю бен Ізахару Бер Сегалу релокувати типографію в м. Корець.

Етап становлення та розквіту (1776–1781)

У період з 1776 по 1781 роки Корець утвердився як потужний центр друкарства. За цей час єврейська типографія видала близько десяти фундаментальних творів, переважно кабалістичного змісту. Серед них – «Зоар», «Сефер га-Шем», «Сефер Єціра», «Пардес Рімонім», «Тіккуней Зоар»  та знакова хасидська праця «Толдот Яаков-Йосеф».

У 1781 році відбулася зміна власника. Ним став християнин Йоганн Антоній Крюгер. Він придбав значну частину обладнання та типографських матеріалів.

Йоган Крюгер розширив штат до семи фахівців. На титульному аркуші майже всіх книг цього періоду можна побачити фірмове клеймо видавця – велику монограму у вигляді трьох літер («JAK») обрамлену завитками з дрібним листям. Видання цього періоду вирізнялися високою якістю друку та ретельною коректурою, хоча якість паперу бажала бути кращою.

Фінальний етап діяльності та занепад

У 1793 році внаслідок другого поділу Польщі місто опинилося під іншою політичною юрисдикцією, що ускладнило становище єврейської громади.

Останню спробу відродити друкарню здійснив у 1794 році Авраам бен Іцхак Айзик. Під його керівництвом підприємство функціонувало до початку XIX століття. Науковці дискутують щодо точної дати закриття друкарні (1814, 1819 та 1824 роки), проте найбільш імовірною датою вважається 1819 рік, оскільки після цього періоду не виявлено нових книг, надрукованих в Корці.

Загалом за час існування типографії було випущено щонайменше 93 найменування книг.

Специфіка оформлення та місцевого «маркетингу»

Майстри корецької друкарні активно копіювали стиль престижних амстердамських видань. Інколи в книгах було вказано, що вони надруковані «бе-отіот Амстердам» (так званими амстердамськими літерами). Іноді видавці свідомо вказували Амстердам як місце друку замість Корця, щоб підвищити комерційну привабливість та авторитет книги.

Сучасна цінність та втрачена спадщина

Царський указ від 27 жовтня 1836 року «Про цензуру єврейських книжок і про єврейські типографії» фактично ліквідував більшість приватних друкарень. Виробництво було дозволено лише у Вільні та Києві (згодом у Житомирі та Бердичеві). Хасидська література підпала під особливий тиск через свій «містичний і автономний характер». Книги масово вилучалися, проходили сувору цензуру або знищувалися. Обсяги конфіскату були настільки великими, що губернській владі дозволяли самостійним рішенням спалювати літературу безпосередньо на місцях. Це призвело до того, що значна частина тиражів була втрачена назавжди.

Парадоксально, але держава-агресор є власницею чи не найбільшої колекції в Європі ранніх єврейських стародруків. Лише в російській державній бібліотеці знаходяться щонайменше 5 найменувань книг, надрукованих в  Корці в період 1785 – 1818 років, зібраних внаслідок імперської політики вилучення.

Одиничні екземпляри книг інколи з’являються на аукціонах: «Kedem Auction House» (м. Єрусалим), «Sotheby’s Judaica Auction» (м. Нью-Йорк),  «Christie’s Judaica Sale» (м. Лондон).  Для прикладу, на аукціонах «Sotheby’s» та «Christie’s» продажі відбувалися у рамках спеціалізованих торгів «Judaica», де корецькі книги входили до категорії «Early Hebrew Printing» (рання єврейська друкована література). Інколи вартість книги від стартової ціни зростає аж в 6 разів, що свідчить про великий інтерес, духовну і матеріальну цінність, і на момент укладання угоди придбання сягає від 1625 $ до 52500 $.

У самому ж Корці сьогодні важко знайти сліди цієї потужної індустрії. Місцезнаходження будівлі друкарні не встановлено, а від колишнього штетлу залишилося лише кілька вулиць та кладовище з могилами трьох цадиків.

Чому ця історія важлива зараз

Піднята тема – це не лише про краєзнавство або вузькорелігійну тематику. Історія корецької друкарні резонує з сучасними викликами.

Друкований спадок корецької єврейської типографії нагадує нам, що Україна є батьківщиною хасидизму, багатомільйонні представники якого проживають в різних куточках світу. Історія Корця як одного з центрів цього руху допомагає інтегрувати локальну історію у світовий релігійний та культурний простір.

Кейс Корецької друкарні – приклад імперської стратегії знищення ідентичності підкорених народів.