5 пам’яток Рівненщини, які руйнуються: що можемо втратити

Тараканівський форт, палац Стецьких, замок у Губкові, резиденція у Млинові та церква у Бронниках — різні за типом і масштабами об’єкти. Кожен свідчить про певний період історії, розвиток суспільства, ідентичність, про належність до європейської цивілізації. До Дня пам’яток історії та культури України докторка архітектури Ольга Михайлишин розповіла для Polissia News, що втрачаємо, чому ці об’єкти важливо зберегти.
Стан архітектурної спадщини Рівненщини Ольга Михайлишин оцінює як нижчий за середній ступінь збереженості. Все залежить від масштабу, значущості та того, як опікувалися об’єктами впродовж попередніх десятиліть.

«Якщо ми говоримо про пам’ятки відносно меншого розміру, наприклад сакральної архітектури, то тут ситуація краща, тому що нерідко ними опікується релігійна громада. А щодо інших об’єктів, то все залежить від фінансової спроможності, бажання і розуміння того, що цю спадщину потрібно зберігати.»
Про пам’ятки, які руйнуються, важливо говорити вже зараз, вважає вчена. Це не лише старі споруди, а й свідчення певного історичного періоду, розвитку країни та культурних процесів.

“Нині під час війни багато пам’яток руйнуються цілеспрямовано. Вони свідчать про приналежність до європейської цивілізації, національну ідентичність.”
Тараканівський форт
Серед пам’яток Рівненщини, стан яких викликає занепокоєння, Ольга Михайшилин насамперед називає Тараканівський форт поблизу Дубна.
«Це унікальний найбільший такого типу оборонний об’єкт в Україні, збудований наприкінці ХІХ століття.»

За словами дослідниці, форт руйнується через розмір, приналежність різним структурам.
«Через сам масштаб, через неможливість опікуватися таким величезним об’єктом і через перебування під відповідальністю різних структур, які неналежним чином приділяли йому увагу, він руйнується буквально у нас на очах», — сказала Ольга Михайлишин.

Замок у Губкові
Ще один об’єкт, на який звертає увагу експертка, — замок у Губкові. Його будівництво датують початком XVI століття.



«Замок спорудили на дитинці Старого Городища 11-13 століття. Це руїна, але вона стоїть і зберігається всупереч часу та обставинам».



Свого часу цей об’єкт досліджували археологи регіонального та загальноукраїнського рівнів. Замок, за її словами, потребує більшої уваги та фахової опіки.
Палац Стецьких у Великих Межирічах
До переліку пам’яток, які потребують уваги, Ольга Михайлишин також відносить палац Стецьких у Великих Межирічах поблизу Корця.


«Це пам’ятка національного значення, зразок архітектури раннього класицизму, збудована у так званому паладіанському стилі. Масштабний, достойний великої уваги об’єкт, можна сказати об’єкт європейського рівня.»



Починаючи з 1990-х років і до нашого часу, він обділений увагою, невпинно руйнується, – додає дослідниця.
“Є тривожні тенденції, які засвідчують про неграмотну експлуатація таких об’єктів. Можливо, з благими намірами їх зберегти, підтримати. Але це, навпаки, призводить до того, що стан пам’ятки погіршується.”

Свято-Покровська церква у Бронниках
Окремо дослідниця звертає увагу на пам’ятки, які опинилися під загрозою не лише через занедбаність, а й через неправильне «оновлення». Один із таких прикладів — Свято-Покровська церква у селі Бронники неподалік Рівного.

«Це прекрасний зразок церковного будівництва, унікальний об’єкт, збудований у 1928 році за проєктом відомого українського архітектора Сергія Тимошенка».
Ще до 2017–2018 років, за словами Ольги Михайлишин, храм перебував у доброму стані. Однак після втручання, яке мало на меті «покращити» споруду, ситуація змінилася.

«Була здійснена обшивка металопрофілем нижньої частини храму. Почався процес гниття деревини в нижній частині і пам’ятка вже в загрозливому. Тобто своїми руками, на жаль, погіршили ситуацію».
Резиденція Ходкевичів у Млинові
Ще один знаковий об’єкт, – цінний архітектурно-містобудівний комплекс графів Ходкевичів у Млинові.

За словами Ольги Михайлишин, палац був серйозно пошкоджений під час Першої світової, а згодом постраждав і в роки Другої світової війни. До нашого часу зберігся лише палацовий флігель, однак і він перебуває в нестабільному стані.
«Свого часу ремонт флігеля був зроблений з недотриманням норм, і, відповідно, була порушена стійкість цього об’єкта.»

Окремої уваги, за словами дослідниці, потребує і парк, що є частиною резиденції.
«Там дуже цікавий склад насаджень. Відповідно треба спеціалісти, які б уміли і знали, як доглядати за такими рослинами та деревами. Реставрації потребують флігель і окремі павільйони, які ще збережені», — зазначила Ольга Михайлишин.



Чи є шанс урятувати ці об’єкти
Всі згадані пам’ятки вже мають підтверджену цінність.
«Ці об’єкти досліджені значною мірою, їхня цінність доведена, тому що всі вони мають пам’яткоохоронний статус. Церква у Бронниках, Тараканівський форт — пам’ятки архітектури місцевого значення, а всі інші — національного», — сказала Ольга Михайлишин.

Частина об’єктів, особливо пов’язаних зі спільною українсько-польською історією, могла б отримати підтримку через співпрацю з Євросоюзом і міжнародні грантові програми.
Тараканівський форт потребує окремого рішення на державному рівні.

«Форт перебуває у віданні Міністерства оборони України, а пам’ятками опікується Міністерство культури. Напевно, коли вони домовляться між собою, що з цим робити, тоді в цієї пам’ятки з’явиться шанс.»
Чому це важливо зараз
Архітектурна спадщина Україна підтверджує не лише самобутність, а й належність до європейської культурної спільноти. Збереження пам’яток, на думку Ольги Михайлишин, є частиною боротьби за пам’ять, культуру і державність.

«Ми втрачаємо не просто будівлі. Ми втрачаємо розуміння і відчуття своєї ідентичності».
Крім історичної й культурної цінності, ці об’єкти мають і туристичний потенціал. Після реставрації вони могли б стати точками тяжіння для мандрівників.