445 років Острозькій Біблії: книга, якою Україна заявила про себе
Щороку 23 квітня світ відзначає День книги. Цьогоріч для України він особливий: виповнюється 445 років від виходу Острозької Біблії. Це перше повне друковане Святе Письмо для всіх слов’ян, книга, яку передруковували у багатьох країнах, і пам’ятка, яку досі зберігають у найбільших бібліотеках світу. На Рівненщині таких примірників чотири – і три з них в Острозі.
Про важливість та значення книги для українців розповіла завідувачка Музею книги та друкарства Державного історико-культурного заповідника м. Острога Світлана Позіховська.
Острозьку Біблію почали друкувати в 1581 році за ініціативи князя Костянтина Острозького. До того жоден із тогочасних книжників не зміг видати повний біблійний текст. Франциск Скорина надрукував лише 26 із 66 книг Біблії – і більше не встиг.
Чому це важливо для України
Мовою видання – не звичайна церковнослов’янська. Острозькі книжники спеціально відшліфували її під великий текст.
«Це мова еліти, мова інтелектуалів, мова книжних мужів», – розповіла Світлана Позіховська.
В той час це мало велике значення для України. Тривала полеміка: чи є церковнослов’янська повноцінною мовою. Острозька Біблія поставила крапку в цій суперечці.
«Нею було заявлено про великий потенціал України в сфері духовності, культури, можливостей книжкових мужів, тому що створити мову задля перекладу Біблії це величезна робота.», – зазначила Світлана Позіховська.
За її словами князь Костянтин Острозький паралельно виношував ідею незалежної церкви – з центром у Києві або Острозі. Біблія була для нього великою підтримкою в боротьбі за створення Київського патріархату.
Жоден із тогочасних книжників не зміг видати повний біблійний текст. Лише друкар та перекладач Франциск Скорина зміг видати 26 із 66 книг Біблії.
Перевидання та спадщина
Збереглося більше 100 ілюстрацій, які Петро Могила хотів використати для передрукування Біблії. Дослідники позиціонують їх, як цикл створений через 70 років після видання книги.
На основі Острозької Біблію вийшло кілька прямих перевидань Біблії. Єлизаветинська Біблія 1753 року, перша румунська Біблія, Почаївська і Перемишльська – всі спираються на острозький оригінал.
«Якщо Острозька Біблія заявила про Україну світові, то Кобзар зробив те саме – але вже в новітній період», – підкреслила Світлана Позіховська.
