ТОП-3 забутих палаців Рівненщини з європейською історією
На Рівненщині три історичні обʼєкти уособили європейський прогрес та архітектурну моду. Про колишню резиденцію шляхтичів Малинських у селі Зірне, замок у Корці та палац Ходкевичів у Млинові, в інтерв’ю спеціально для «Полісся News» розповіла докторка архітектури Ольга Михайлишин.
Англійський парк та власна електростанція
Сьогодні від колишнього величного палацу шляхтичів Малинських у селі Зірне залишився лише великий ландшафтний парк, проте збережені господарські споруди приховують дивовижну історію.
Резиденція у «містечковому» стилі: віддзеркалення європейського прогресу
За словами Ольги Михайлишин, палацово-парковий комплекс у Зірному сформувався у другій половині XIX століття завдяки його власникам — Михаїлу, а згодом Еммануелю Малинським. Це були заможні люди з широким світоглядом, які прагнули перетворити свій маєток на зразок європейського прогресу.
«Цей об’єкт цікавий саме як колишня резиденція, збудована у так званому “містечковому” стилі. Попри те, що Зірне було невеликим населеним пунктом, резиденція підкреслювала, що це цілісний, сформований комплекс. Тут були враховані тогочасні нові тенденції промислового та технологічного розвитку Європи», — зазначає дослідниця.
Споруди, які насичували центральну частину маєтку, створювали образ самодостатнього європейського містечка і повністю відповідали тогочасним технічним досягненням.
Таємниці «чудорівської готики»: вежа та власна електростанція
Справжнім відкриттям для істориків стали збережені господарські та технологічні будівлі маєтку, які дійшли до нашого часу майже в незміненому вигляді. Всі вони побудовані в одному архітектурному напрямку — неоготичному стилі, а точніше — у стилі чудорівської (тюдорівської) готики, яка була надзвичайно популярною в Європі у другій половині ХІХ століття.
Серед ключових споруд комплексу Ольга Михайлишин виділяє:
- Водонапірна вежа: справжній символ резиденції. Донедавна вона залишалася абсолютно невідомою для загалу — про неї ніхто не писав, а історія її появи тривалий час була оповита таємницею.
- Приміщення електростанції: будівля, де колись стояв паровий котел. Маєток Малинських був повністю електрифікований, що для тогочасного Полісся вважалося неймовірною розкішшю та технологічним проривом.
- Залишки флігеля та господарських будівель: споруди, які безпосередньо прилягали до палацу та доповнювали неоготичний ансамбль.
Саме ці автентичні об’єкти дозволяють уявити масштаб і красу втраченого палацу.
Філософія ландшафту: меліорація як частина мистецтва
Не менш унікальним є й колишній панський парк, який поєднав у собі філософські та чисто прагматичні, інженерні підходи.
Як пояснює докторка архітектури, у Зірному класичні принципи англійського пейзажного парку доповнили суто технологічними новинками. Зокрема, у центрі паркової зони колись створили кілька штучних ставів.
Ці водойми з’явилися внаслідок тогочасних передових меліоративних робіт: інженери зуміли зібрати воду в єдину систему штучних озер. Таким чином, інженерна інновація не лише вирішила практичне питання водовідведення, а й стала головною естетичною окрасою англійського парку в маєтку Малинських.
Сьогодні колишня резиденція в Зірному попри втрату самого палацу залишається цінною пам’яткою, яка демонструє, як європейська архітектурна мода та високі технології ХІХ століття вкорінювалися на теренах сучасної Рівненщини.
Столиця порцеляни та бароковий замок: як Юзеф Чарторийський перетворив Корець на європейське місто
На сході Рівненщини розташоване місто Корець, яке донині береже дух європейської шляхетської історії. Найвідомішою візитівкою міста є замок, який впродовж століть змінював свій вигляд і став унікальним історико-архітектурним об’єктом.
Від оборонної фортеці до барокового палацу
Корецький замок заснували ще у XVI столітті, проте свій архітектурний пік він пережив пізніше завдяки знатним власникам міста — родиною Чарторийських. Їх ще називали Корецькими.
«Замок розбудовувався аж до XVIII століття. Особливо знаковою стала епоха Бароко: саме у XVIII столітті на території колишньої оборонної фортеці з’явився витончений палац. Він був відносно невеликим, але став яскравим і точним відображенням архітектурного стилю своєї епохи», — зазначає Ольга Михайлишин.
До нашого часу цей бароковий палац не зберігся. Сьогодні туристи можуть побачити лише його величні руїни та підземні фундаменти.
Князь-урбаніст: європейське планування Корця
Окрему увагу дослідниця приділяє унікальному устрою самого міста. Центральна частина Корця була розпланована в дуже незвичний для того часу спосіб. І, як вважають історики, автором цього містобудівного проєкту був безпосередньо власник маєтку — князь Юзеф Клемент Чарторийський.
За словами Ольги Михайлишин, князь був людиною надзвичайно широких європейських поглядів і, висловлюючись сучасною мовою, дуже прогресивним та ефективним господарником. Він дбав Корець, його розвиток і вкладав багато зусиль у розбудову. Саме під час його володарювання місто пережило свій найбільший розквіт.
Корецька порцеляна – бренд, що прославив місто на весь світ
Розквіт Корця у XVIII столітті був не лише архітектурним, а й економічним. Любов власника до свого міста та його підприємницький хист вилилися у створення легендарного виробництва.
У місті заснували Корецьку порцелянову мануфактуру. Її вироби замовляли у Російській імперії.
«Тут відбулося унікальне поєднання: небайдужість власника, його любов до свого міста та економічний розвиток. Усе це перетворило Корець на надзвичайно цікавий історико-архітектурний осередок», — підкреслила докторка архітектури.
Попри те, що до наших днів не збереглися ані сам бароковий палац, ані будівлі порцелянової мануфактури, і навіть старовинна центральна площа зазнала суттєвих змін, Корець залишається цікавим для дослідників, вважає Ольга Михайлишин.
Палац-лабораторія та підручник з пивоваріння
Історія Млинова стоїть окремо від волинських містечок, адже розбудовником став вчений-магнат європейського рівня Олександр Ходкевич. На відміну від більшості тогочасних аристократів, які надавали перевагу політиці чи світським розвагам, він присвятив себе науці.
«Олександр Ходкевич був абсолютно непересічною людиною для свого часу. Належачи до великого і потужного магнатського роду, він серйозно займався фундаментальними науковими дослідженнями, зокрема в галузі хімії та мінералогії», — наголошує Ольга Михайлишин.
Для проведення експериментів граф облаштував дослідницьку базу у Млинові. На території палацового парку він наказав звести спеціальні павільйони, які використовувалися як лабораторії.
Від Кременця до Парижа
Олександр Ходкевич прагнув розвивати освіту й став одним із засновників Волинської гімназії у Кременці. Він особисто фінансував тамтешню кафедру хімії.
Досягнення млинівського вченого визнали провідні наукові інституції Європи. Олександр Ходкевич мав авторитет і був обраний:
- членом-кореспондентом Академії наук (за напрямком хімії);
- членом наукових товариств при Віленському університеті;
- членом Мінералогічного товариства у місті Єна (Німеччина);
- членом престижних Рільничого та Гальванічного товариств у Франції.
Окрім цього, граф був пристрасним бібліофілом. У Млинівській резиденції він зібрав бібліотеку, яка, за оцінками істориків, налічувала близько 25 000 томів рідкісних видань.
Перший підручник з пивоваріння
Олександр Ходкевич увійшов в історію як автор першого вітчизняного підручника з пивоваріння.
«Вважається, що рецептура, яку він детально зафіксував у своїй праці, є надзвичайно вдалою. Якщо чітко слідувати його інструкціям, виходить неймовірно якісний і смачний напій», — зазначає дослідниця.
Сама ж резиденція, де жив і творив видатний граф, повністю відповідала його статусу. Млинівський палацово-парковий комплекс уособлював зразок пишного пізнього класицизму. Величний палац гармонійно доповнював розлогий пейзажний парк англійського типу, де серед мальовничих краєвидів ховалися ті самі наукові павільйони-лабораторії.
